Не просто упаковка

У 1957 році один нью-йоркський дизайнер звернувся до вчених Марка Чаваннеса й Ела Філдінга з проханням придумати принципово нові шпалери з поліетилену. Тоді в маленькій лабораторії вперше побачила світ знаменита плівка, виготовлена ​​з харчового поліетилену з розташованими на ній повітряними бульбашками. Однак, як і багато геніальних винаходів, вона виявилася не визнаною і була забута: дизайнерові не сподобалося дітище нью-йоркських учених.

Минуло трохи більше двох років. Одного разу Філдінг здійснював політ на пасажирському літаку в Нью-Джерсі, і під час посадки йому здалося, що хмари ніби пом'якшують посадку лайнера. Тоді в його голові й народилася думка про використання свого винаходу дворічної давності для пакування крихких речей під час транспортування.

А поліетиленовий винахід давно вже став соціальним явищем і частиною культури. На думку психологів, плескати повітряні бульбашки не просто задоволення, це відмінний спосіб зняти стрес і розслабитися.

У деяких країнах проходять турніри зі швидкісного ляскання бульбашок, випускаються товари з їх використанням, наприклад:

• зорбінг;
• твістер на чпокері;
• чіл-аут для вдумливого й неквапливого чпокання;
• чпок-морський бій;
• поліграфія та реклама.